Всього на один день – день відкриття виставки Відпочинок – прилетіла в Москву Агустини Рахайу, заступник директора по європейських ринках Міжнародного туристичного офісу Індонезії. Агустини охоче відповідала на самі різні питання про свою країну, яка з недавніх пір перестала бути екзотичною для росіян. Відмітимо, що, за даними Всесвітньої туристичної організації, потік російських туристів в Індонезію в останні п’ять років помітно виріс. У 2012 році він склав майже 96 тисяч чоловік.
За результатами цього року сподіваємося переступити 100-тисячний рубіж, – пояснила пані жа Рахайу. – Ну, а взагалі, ваш мандрівник бере, як мовиться, не кількістю, а якістю, умінням. Я маю на увазі уміння(і, звичайно, бажання) витрачати гроші. За це ми його і любимо! За її словами, прилітають наші туристи на індонезійські острови зазвичай на 10-14 днів, і кожен залишає тут в середнім $1870. А середньостатистичний французький гість – всього лише $1100. При цьому по кількості відвідувань країни ми вже майже порівнялися з тими ж французами, англійцями, голландцями або німцями. Звичайно, китайців приїжджає сюди помітно більше: тільки в першому півріччі цього року – 436 тисяч(наших – 57 тисяч).
Проте у витратах своїх вони помітно скромніше. При цьому в місцевих готелях з’являється все більше російськомовного персоналу, а ресторанні меню, поточна туристична інформація, навіть покажчики, наприклад, в Сафарі-парку на Бали туристи також тепер можгут прочитати і по-російськи. А вже таксисти в аеропорту вивчили досить російських слів, щоб відвезти гостя з Росії куди потрібно. До речі, Бали – це, звичайно, найпопулярніше місце відпочинку з усіх індонезійських курортів. Але ж напевно в Індонезії є ще немало цікавого? У відповідь на це питання Агустини Рахайу продемонструвала нашому кореспондентові кількість заворожливих очей яскравих картинок з місцевими пам’ятками і природними об’єктами, що перераховувати їх все навряд чи має сенс: це потрібно бачити.
Назвемо лише деякі: національний парк орангутангів на острові Борнео, неймовірної краси озеро Тоба Красс на півночі Суматри, дайверський едем на островах Сулаваси і Раджа Ампат, унікальний острів варанів Камода, острів прянощів Малака. Ну, а що до легендарної Яви з її храмовими комплексами, так вона взагалі під особливою опікою ЮНЕСКО. І скрізь пляжі – з чистісіньким піском і прозорою водою. Ну а всього у складі Індонезії – 17,5 тисяч(!) островів.